Про мене

У 2014 році закінчив  Львівську національну  музичну академію імені М. В. Лисенка за напрямом підготовки "Музичне мистецтво" та здобув кваліфікацію бакалавр музичного мистецтва,оперний співак,концертний співак,викладач.

Мій репертуар: українська та зарубіжна класика, народні та популярні пісні.

 

Мій шлях

Мене завжди приваблювала музика. Пам’ятаю ще з дитинства, мене тягнуло до музикантів. Дуже подобалося спостерігати за грою весільних музикантів – (як в нас їх називають) лабухів.

Мені дуже хотілося виступати. Тоді мені було 5 років. Почав я так: все що було на кухні в бабусі – це виделки, ложки, каструлі баняки, я виносив по драбині на гараж – де пробував розкласти ударну установку. Бас-бочкою була каністра від моторного масла, саме вона давала глухий, низький звук; малий барабан – маленька каструля; томи – два більших баняки. Я співав на гаражі і в такий спосіб акомпанував собі на барабанах. Мені було там дуже зручно і комфортно, це було високо і чути мене було аж в сусідньому селі Ідучи з церкви, люди перепитували один-одного: – «звідки музика? В кого сьогодні весілля?»

Так як самому мені було не цікаво, я організував свій перший «оркестр». Ролі в оркестрі були поділені між сусідською дітворою. Мої музиканти старалися на славу і мешканці села могли щосуботи та неділі спостерігати весілля на одному й тому ж подвір’ї.

Мабуть, ці дитячі пустощі – гра в оркестр, як і в більшості дітей, були б лише фрагментом дитинства, якби не порада друга нашої сім’ї – сільського священника, Отця Миколи. Одного разу він побачив як ми бавимось і чомусь звернув свою увагу саме на мене. Отець Микола настояв на тому, щоб батьки віддали мене вчитися музиці. На що батьки погодились, і в 1986 році я став відвідувати заняття в музичній школі по класу акордеону у викладачки Кузьменко О.М (мама Андрія Кузьменка) в місті Новояворівськ.

Після трьох років навчання в Новояворівській муз. школі педагоги одностайно рекомендували моїм батькам відати мене для подальшого навчання музиці до ЛЬВОВА. За словами моїх викладачів я подавав надії в музиці.

Про те, щоб віддати мене в інтернат до Львова батьки не хотіли й слухати. В однієї баби було шість корів, в другої – дві, господарка, городи. Моя сім’я була не дуже заможною, тому моя допомога по господарству була необхідна.

В решті-решт священнику вдалося переконати батьків дати мені шанс. Крім того, одного лише бажання навчатися в школі ім. С. Крушельницької було не достатньо, необхідно було проявити свої здібності перед керівництвом школи. Рівень моїх теоретичних знань в музиці залишав бажати кращого. Жодних гарантій, що мене приймуть в спеціалізовану школу не було. Це було своєрідним випробуванням, що мало б визначити мою подальшу долю, шлях яким я рухатимусь в цьому житті. Я поділяв настрій батьків і так само не хотів в свої одинадцять років опинитись в школі-ітернаті. Єдина людина, що вірила в мої можливості – це Отець Микола.

Директор музичної школи прослухав мене і запропонував видобути звук з одного музичного інструменту. Такий інструмент я жодного разу не бачив і навіть не знав як він називається. Це тепер я знаю, що мені пропонували взяти звук на валторні – одному з найбільш не зручних для виконання інструментів (Валторна занесена в Книгу рекордів Гінеса, як найтяжчий для виконання інструмент). Звук я добув, і саме це було вирішальним аргументом на користь мого зарахування в школу. Директор закрив очі на мої не дуже міцні знання, і дав можливість вчитися, (так як мало хто з першого разу може видобути з валторни звук. )

Мої шкільні роки пройшли в музичній школі-інтернаті. Я часто сумував за домом, і хоча батьки приїжджали раз в тиждень, мені не вистачало їхнього тепла. Вчився я добре, але більше приділяв увагу безпосередньо грі на валторні.

В школі почав приймати участь в самодіяльному ВІА. Грав на клавішних інструментах і співав. Власне участь в самодіяльному ВІА було не більше ніж захоплення, хобі. Але одного разу мій музичний наставник П. П. Борусяк запропонував мені прийняти участь у фестивалі «Молода Галичина», який відбувався в м. Новояворівськ. Я погодився. В 1994 році виступив на фестивалі «Молода Галичина», де заспівав пісні свого наставника. Ми перемогли. Це було несподівано, приємно і тоді я серйозно задумався про вдосконалення не лише гри на валторні, але й своїх вокальних здібностей.

В 1995 році я поступив у Львівську консерваторію по класу валторни. Вчився на перших курсах, в суботу-неділю співав на весіллях, підпрацьовував музикантом, співаючи в ресторані. Так я заробляв свої перші гроші. Коли я був на третьому курсі консерваторії мене запросили в оркестр Львівської філармонії, де я працюю по сьогоднішній день і гастролюю разом з цим оркестром.

В 2000 році я спробував себе на викладацькій ниві в школі-інтернаті, яку сам закінчив. Навчав дітей грі на валторні, як і мій перший вчитель, на той час покійний директор ЛСМШІ ім. С. Крушельницької, Володимир Спиридонович Антонів , який дав мені шанс і путівку в життя.

Протягом наступних творчих років я брав активну участь в різноманітних концертах, та гастролював країнами світу з симфонічним оркестром Львівської Філармонії, а також займався власним творчим розвитком, як співак.

В 2012 році я став студентом вокального факультету Львівської Національної Музичної Академії ім. М. Лисенка, клас народного артиста України Липника Анатолія Миколайовича.

В 2013 році в мене відбувся прем`єрний телевізійний сольний концерт "Оріон Золотий" у супроводі Львівського Академічного Камерного оркестру "Віртуози Львова".

У 2014 році закінчив  Львівську національну  музичну академію імені М. В. Лисенка за напрямом підготовки "Музичне мистецтво" та здобув кваліфікацію бакалавр музичного мистецтва,оперний співак,концертний співак,викладач.

2015-2016 - роки працюю та гастролюю як концертний і оперний співак в США і в Україні.

 

Мої творчі досягнення

1992 - лауреат Першої премії Всеукраїнського фестивалю "Молода Галичина", м. Новояворівськ

1994 – 5 міжнародний фестиваль тінейджерської пісні «ТІН-ВЕЙВ» в місті Євпаторія – перша премія;

1995 – лауреат фестивалю української сучасної пісні «ПІСНЯ БУДЕ ПОМІЖ НАС» в місті Трускавець;

1995 – дипломант першого міжнародного конкурсу виконавців дитячої пісні “СПІВАНОЧКА-ДЖАЗОЧКА”;

1995 – участь в передачі “12 мінус 2″ на радіостанції «Промінь» в Києві, зайняв друге місце;

1996 – відкритя фестивалю “МОЛОДА ГАЛИЧИНА”, де дебютував у складі рок-гурту «ДРАЙ-ХМАРА» як рок-виконавець  з піснею «Мій слід»;

2006 – випустив перший CD альбом – Володимир Окілко “УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ”;

2011 – шоу проект на каналі 1+1 “ГОЛОС КРАЇНИ”,  де увійшов в найкращу 24 вокалістів;

2011 – переможець конкурсу вокалістів на порталі “Українські мінусовки” в категорії чоловічого вокалу;

2011 -лауреат 1 премії  Всеукраїнського  телевізійного фестивалю “Львівська фортуна”;

2011 – переможець конкурсу “Зимові Зустрічі” в категорії чоловічого вокалу;

2012 – переможець в номінації “Творче відкриття року” програми “Золотий Лев-Люди Львова 2011″ за версією журналу “Ria Львів”.

2013 - прем`єрний телевізійний сольний концерт "Оріон Золотий" у супроводі Львівського Академічного Камерного оркестру "Віртуози Львова".