Володимир Окілко:
«Я знаю точно, що людину змінити неможливо»

Руслана Оренчук,Чікаґо

Його вже знають і впізнають на вулиці, він полюбився нам за щиру усмішку, відкритий щирий характер, простоту і, звичайно, неперевершений сильний голос. Володимир Окілко приїхав у Чікаґо вдруге.

Вперше його запросили виступити на «Різдвяному зорепаді» взимку цього року. Зараз гість зі Львова, співак, лауреат багатьох пісенних конкурсів та фестивалів, фіналіст телепроекту «Голос країни» перебуває в «місті вітрів» уже другий тиждень, виступив на фестивалі «Українські дні» та має ще два концерти.

Один – на парафіяльному фестині при парафії Св. Володимира і Ольги, інший - в українській церкві в Палос Хілс цих вихідних. Володимир Окілко працює у Львівській філармонії, паралельно навчається в Львівській національній музичній академії ім. Миколи Лисенка на вокальному факультеті та співає в ресторанах; одружений і виховує доньку Лідію. У лютому цього року дав сольний концерт у Львові, на якому був аншлаг, і не дивно, адже так, як співає він, не тільки хочеться слухати знову й знову, а йстіни будинків довкола сцени від його співу аж здригаються. Артист співає багатьма мовами світу: англійською, іспанською, італійською, французько, грецькою. Як живеться співакові в Україні, а також пройого враження від Чікаґо – в ексклюзивному інтерв’ю для тижневика «ТіЛ».

- Цього разу Ви приїхали знову з дружиною?
- Ні, цього разу я приїхав сам. Була на це причина, наша донечка Лідія пішла до першого класу, і треба було хоч дружині бути у Львові. Вона є моєю музою та супроводжує, підтримує мене на всіх концертах.
- Чому Ваша дружина є музою?
- Тому, що вона є моїм своєрідним продюсером і професійним музикантом, закінчила школу по фортепіано в місті Самборі.
- Мені болить, коли я слухала, який у Вас сильний поставлений голос, а Ви не перемогли на конкурсі? Як Ви думаєте, в чому була причина?
- Я також хотів би знати, яка причина! Тоді б я може був зорієнтувався і зробив би щось по-іншому. На мою думку, у команді Діани Арбєніної я був не найгіршим у вокалі. Моє завдання на проекті було заспівати якнайкраще, що я й зробив, а справа тренера - вибирати. Значить, вона мала на це право й підстави. Незважаючи на причини, я вважаю, що достойно виступив, мене почула вся Україна, комусь я зумів передати свої емоції, настрій і почуття.
- Ви тут на «українських днях» співали разом з Романом Сидоруком на сцені. Він бувтакож учасником проекту «Голос країни». Чи подружились із ним?
- Коли я приїжджав на «Різдвяний зорепад», спілкувався з Pоманом Сидоруком телефоном, а на «Українських днях» познайомився ближче - і ми заспівали дуетом пісню «Квітка любові» Богдана Максимківа. Знаю, що він брав участь у конкурсі. Але є ще шанс подружитись, адже виступати му на фестині й, думаю, ще матиму нагоду познайомитись ближче.
- Я погоджусь, коли Ви скажете, що Діана Арбєніна дала Вам шанс продовжувати участь у проекті. Та якось для мене є дуже сумнівним, що Ваш голос не впізнала Руслана, яка Вас знає давно? І мене шокувало, що ні Руслана, ні Олександр Пономарьов не обернулись, а Арбєніна?
- Це щокувало не лише Вас, а й багатьох людей. Це питання цікавить мене також, його мені ставлять упродовж двох років сотні людей. Я не сподівався, що співак з російськомовного середовища почує і вибере мене. Можливо, був розписаний такий сценарій проекту, не відомо?! Про це потрібно запитати Руслану та Пономарьова.
- Декому з нас, коли дивишся такі конкурси, дуже боляче сприймати, що перемагають учасники не з українськими піснями і не україномовні. Як Ви вважаєте, чи це є політикою проекту?
- Це є політикою країни, на жаль. Мій репертуар є найбільше українським. Це є класичні та народні пісні.
Мені відверто сказали, що з таким репертуаром я не наберу балів. Така правда, як не прикро визнати, що все українське є неформатом для нашої держави.
- На Вашу думку, артисти такого рівня, як Ви, повинні брати участь у таких конкурсах?
- Так, це був хороший шанс реалізувати себе як естрадний виконавець.
- Чого Ви навчились?
- Спершу це великий досвід: сцена, інтерв’ю, атмосфера, що там панувала, спілкування з артистами і відомими людьми.
- Чи Ви відчули в оточенні конкурсантів запеклу боротьбу за перемогу?
- Я б так не сказав, тому що я з усіма був у хороших стосунках, бували різні моменти. Загалом стосунки між учасниками і тренера ми були дуже дружелюбними. До сьогодні я з багатьма спілкуюсь, і ми залишились друзями.
- Розкажіть, як жи веться артисту Львіської філармонії? Чи достатньо оплачується Ваша робота?
- Я вважаю, що оплата є дуже мізерною – це 2400 гривень (300 доларів США) на місяць. Але я людина творча, і творчість дає мені сили і наснаги. Я задоволений своєю роботою, люблю її, вона дає багато музики, наснаги, сили.
- Чому продовжуєте співати на весіллях, адже для співака такого рівня може краще цей час витратити на сольну кар’єру?
- Так, я з Вами згоден, але на жаль, життя в Україні диктує інші умови. А оскільки в мене є сім’я і я ще удосконалюю свій голос, навчаючись в академії, тому будь-яка робота, пов’язана з музикою і співом, є важливою.
- Зауважила в розмові, що Ви дуже щирий і добрий. Чи не вважаєте, що Вам слід стати більш жорсткішим і більше працювати над собою, щоб розвиватись як артист?
- Звичайно, я працюю над тим, щоб розвиватись як артист, але щодо мого легкого характеру, то я знаю точно, що людину змінити неможливо.
- Чи маєте Ви продюсера і чи плануєте розпочати сольну кар’єру?
- Я є в пошуках продюсера і звертаюсь до людей в Чікаґо, які, можливо, могли б посприяти і домогли. Тому
що без підтримки та доброго менеджменту артисту дуже важко.
- Відчуваю, що Ви є дуже талановиті, але ніби щось Вам бракує, щоб вийти на старт як окремий артист, що є бар’єром?
- Найбільшим бар’єром є відсутність коштів, які потрібно постійно вкладати в свою кар’єру. Наприклад, навіть для того, щоб організувати сольний концерт.
- Де Ви побували в Чікаґо, що бачили, як Вам наше місто?
- Я дуже захоплений містом Чікаґо, оскільки тут проживає багато моїх друзів, однокласників. Кожен з них щось хотів показати в місті. Я побував у багатьох музеях, ознайомився з архітектурою та історією міста, побував у парках, відвідав міський акваріум, побачив місто з корабля, побував у ресторані «Старий Львів», ходив у неділю до церкви Св. Володимира і Ольги. Побачив, що місто є хоча дуже великим, але цікавим - і мені сподобалось.
- Якою Вам здалася українсько-чіказька публіка?
- Насправді публіка була теплою, але відчув, що дуже вимогливою до артистів.
- Звідки у Вас скільки інтелігентності, це виховання чи Ви цього навчились вже артистом?
- Я думаю, що це в мене від сім’ї, але ще більшого досвіду дістав і удосконалився, коли одружився.
- Які маєте плани на майбутнє і чи приїдете до нас ще раз?
- Я маю план закінчити достойно четвертий курс музичної академії, достойно заспівати на екзамені, звичайно, ще організувати сольний концерт цього року. А щодо того, чи повернусь: як запросите, то приїду із великим задоволенням.